ЗАТВЕРДЖЕНО педагогічною радою Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 протокол № ___ від «___» ____________ 20___ р. Голова педагогічної ради __________ О.Ф.ГАЛКО
ЗАТВЕРДЖЕНО та уведено в дію наказом директора школи від « ___» _______ 20___ р. №____

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Марганецької міської ради Дніпропетровської області

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Марганецької міської ради Дніпропетровської області(далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), «Абетки для директора: рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» та інших нормативних документів.

Внутрішня система забезпечення якості освіти має такі основні складові:

· стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

· систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

· створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

· інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти

· якість основних умов освітнього процесу;

· якість реалізації освітнього процесу;

· якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в навчальному закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

ІІ. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

· гарантування якості освіти;

· формування довіри суспільства до школи;

· постійне та послідовне підвищення якості освіти.

· допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

· постійний моніторинг змісту освіти;

· спостереження за реалізацією освітнього процесу;

· моніторинг технологій навчання;

· моніторинг ресурсного потенціалу школи;

· моніторинг управління ресурсами та процесами;

· спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

· здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;

· експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

· вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

· збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

· аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;

· надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

ІІІ. При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості необхідно спиратися на такі принципи:

1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і на­прямів розвитку закладу освіти, які відповідають норматив­но-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти ді­яльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взає­мозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту зни­зить у цілому якість освіти.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдоско­налення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створю­ються нові можливості тощо.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо вплива­ють зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.

6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності зміню­ється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

ІV. На­прями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої ді­яльності та якості освіти закладу:

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.

3. Система педагогічної діяльності.

4. Система управлінської діяльності.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої ді­яльності та якості освіти складається з таких основних етапів:

V. Основні політики і процедури вивчення якості ос­вітньої діяльності в закладі освіти можуть бути такими:

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої ді­яльності та якості освіти (наприклад, моніторинг навчальних до­сягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оп­рилюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педаго­гічних працівників і учнів;

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

- виконання законів "Про освіту", «Про загальну середню освіти» та інших законодавчих, нормативних документів;

- використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

- реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

- контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;

- ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);

- інші політики і процедури, визначені закладом освіти.

VI.Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньо шкільного контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- інформаційно-аналітична;

- контрольно-діагностична;

- корективно-регулятивна;

- стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- освітній процес (урочна і позаурочна діяльність);

- результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і позашкільного навчання і виховання тощо);

- методична робота;

- робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- члени адміністрації: керівник ЗЗСО і його заступники;

- особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов'язками.

VII. Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна вико­ристовувати такі методи збору інформації та інструменти.

Опитування:

анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками уч­нівського самоврядування);

фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівсько­го самоврядування, педагогами).

Вивчення документації:

річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

Моніторинг:

навчальних досягнень здобувачів освіти;

педагогічної діяльності (спостереження за проведенням на­вчальних занять);

за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан за­безпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середо­вища на навчальну діяльність тощо).

Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

система оцінювання навчальних досягнень учнів;

підсумкове оцінювання учнів;

фінансування закладу освіти;

кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних пра­цівників тощо;

інші інструменти, розроблені закладом освіти.

Для вивчення системи важливо чітко визначити джерела отри­мання інформації для кожного критерію. Це може бути ділова документація закладу освіти (класний журнал, статистичні звіти, протоколи, фінансові документи тощо), результати опитувань, ви­сновки за результатами відвідувань навчальних занять тощо. У за­лежності від обраного джерела визначається метод дослідження та застосовується відповідний інструментарій.

VIII. Система оцінювання здобувачів освіти

ВИМОГА 1: Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

КРИТЕРІЙ 1: Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

КРИТЕРІЙ 2: Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання КРИТЕРІЙ 3: Здобувачі освіти вважають оцінювання навчальних досягнень справедливим і об’єктивним ІНДИКАТОР 1: Частка учнів, яка отримує вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання.

ІНДИКАТОР 2: Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу .

ІНДИКАТОР 3: Частка учнів, які вважають оцінювання результатів їх навчання справедливим і об’єктивним.

МЕТОД ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

1: Спостереження за проведенням навчального заняття

2: Опитування учнів

ДЖЕРЕЛО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ:

Висновок за результатами спостереження

Аналіз анкет учнів

РІВЕНЬ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

- високий

- достатній

- вимагає покращення

– низький

IX. Затвердження та оприлюднення документу про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти

Розроблена Стратегія (політики) та процедури виноситься на об­говорення педагогічної ради закладу освіти, схвалюється на її засі­данні та затверджується керівником закладу освіти. Документ оп­рилюднюється на сайті закладу освіти.

Заклад має забезпечити, щоб працівники, зацікавлені особи були обізнані з:

ü політикою та процедурами забезпечення якості освітньої ді­яльності та якості освіти та її цілями;

ü своїм внеском у результативність забезпечення якості та з ви­годами від поліпшення показників діяльності;

ü очікуваними результатами впровадження політики якості;

ü спираючись на затверджений документ, можливо розпочати про­цес вивчення освітньої діяльності закладу та оцінювання її рівня.

X. Вивчення і оцінювання (самооцінювання)

Призначення відповідальної особи із забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти та забезпечення оперативного керування процесом вивчення

Заклад освіти має визначити працівника, який буде координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Можна створити робочі групи, які будуть забезпечувати вивчення та оцінювання системи за кожним з напрямів.

Важливо систематично проводити навчання з відповідальними особами щодо визначення і аналізу відповідного компоненту сис­теми забезпечення якості (наприклад, при вивченні педагогічної діяльності необхідно провести інструктаж з керівником методич­ного об’єднання щодо особливостей спостереження за проведен­ням навчальних занять).

Самооцінювання: що вивчати і з якою періодичністю?

Заклад освіти може обрати один із варіантів самооцінювання:

1. Щорічне комплексне самооцінювання (за напрямами, які визна­чені у документі про внутрішню систему забезпечення якості).

2. Щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності і періодично – комплексне оцінювання.

3. Щорічне комплексне оцінювання за рівнями освіти (початко­ва, базова, профільна освіта).

4. Оцінювання опорного закладу освіти або його філій.

Очевидно, що кожен із запропонованих варіантів має свої сильні та слабкі сторони:

Терміни оцінювання якості освітньої діяльності.

- Тривалість, періодичність та етапи вивчення і оцінювання визна­чаються закінченим освітнім циклом – навчальним роком. Як пра­вило, самооцінювання здійснюється впродовж навчального року, адже такі процедури освітньої діяльності, як атестаційний процес, вивчення стану викладання предметів і курсів, динаміка навчаль­них досягнень учнів чітко простежуються і можуть бути виміряни­ми саме впродовж навчального року.

- Динаміка окремих процесів може прослідковуватись впродовж довшого циклу, наприклад, реалізація окремих положень стратегії розвитку закладу освіти.

- Оцінювання освітнього середовища можна здійснити і у більш стислі терміни, ніж навчальний рік.

Узагальнення результатів вивчення освітньої діяльності закладу та визначення рівня її якості

Підходи до оцінювання: кількісний, описовий, комбінований

За результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ми можемо оцінити рівень якості освітньої діяльності. За якою методикою можна це зробити? Заклад обирає три підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового.

Рівні оцінювання О Опис о
В Високий Педагогічні працівники організовують свою роботу на засадах академічної доброчесності, спонукають учнів до самостійної роботи,заохочують до висловлювання власних думок, уникають завдань, побудованих лише на відтворенні знань. Педагогічні працівники інформують учнів про основні принципи академічної доброчесності і дотримання їх норм 100% педагогічних працівників закладу освіти дотримуються принципів академічної доброчесності; 100% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; 100% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.
Достатній Більшість педагогічних працівників організовують свою роботу на засадах академічної доброчесності, спонукають учнів до самостійної роботи, заохочують до висловлювання власних думок, уникають завдань, побудованих лише на відтворенні знань. Педагогічні працівники інформують учнів про основні принципи академічної доброчесності і дотримання їх норм. Більше 85% педагогічних працівників дотримуються принципів академічної доброчесності; більше 75% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; більше 75% вчителів не використовують завдання на відтворення знань
Рівень, що вимагає покращення Педагогічні працівники не приділяють належної уваги питанням академічної доброчесності. Для учнів досить поширені завдання, побудовані на відтворенні знань. Зустрічаються випадки свідомого завищення або заниження оцінок учням. У закладі освіти відсутня системна робота щодо інформування учнів про дотримання академічної доброчесності. 70-85% педагогічних працівників. Дотримуються принципів академічної доброчесності; 50-75% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; 40- 75% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.
Низький У закладі освіти більшість педагогічних працівників і учнів не дотримуються принципів академічної доброчесності та не приділяють уваги цьому питанню під час навчальних занять. Переважають завдання для учнів, побудовані на відтворенні знань. Менше 70% педагогічних працівників дотримуються принципів академічної доброчесності; менше 50% учнів отримують інформацію від педагогічних працівників про принципи академічної доброчесності; менше 40% вчителів не використовують завдання на відтворення знань.

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності

Узагальнення результатів вивчення, як правило, здійснюється в кінці навчального року. Заклад освіти визначає свій рівень освітньої діяльності. Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти пропонується чотири рівні якості освітньої діяльності:

• високий:

• достатній;

• рівень, що вимагає покращення;

• низький.

XI. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

- тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, підрозділу, групи, МО, одного вчителя або класного керівника);

- фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

- класно-узагальнюючий (фронтальний).

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

- визначення мети контролю;

- об'єктів контролю;

- складання плану перевірки;

- інструктаж учасників;

- вибір форм і методів контролю;

- констатація фактичного стану справ;

- об'єктивна оцінка цього стану;

- висновки, що випливають з оцінки;

- рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

- визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

XII. Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія, представники учнівського самоврядування, батьки, фахівці у сфері оцінювання якості, освітніх експертів (за потреби).

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість навчально-виховного процесу.

Директор видає наказ про строки та мету майбутньої перевірки, установлює термін подання підсумкових матеріалів і план-завдання, що визначає питання конкретної перевірки та необхідність забезпечити достатню поінформованість і порівнянність результатів контролю для підготовки підсумкової довідки, наказу.

Підстави для проведення контролю:

- атестація педагогічних працівників;

- плановість контролю;

- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

- звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається протокол експертизи довільної (або затвердженої) форми, з яким ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

- мета контролю;

- строки;

- склад комісії;

- яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);

- констатація фактів, що виявлені;

- висновки;

- рекомендації або пропозиції;

- де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);

- дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

- знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

- знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

- вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

- звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

- проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

- результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

- про видання відповідного наказу;

- про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

- про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

- про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

- про заохочення працівників;

- інші рішення в межах своєї компетенції.

XIII. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними передбачає:

•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

•контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

•об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових

результатів як нових наукових результатів;

•фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

•списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

•хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

•необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

•позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

•повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

ХIV.Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9)громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11)підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

•контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

•навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

•стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

•виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

•характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

•сформованість предметних умінь і навичок;

•рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

•самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

•повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

•глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

•системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

•міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

ХV.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

ХVI.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності адміністраторів

Формою контролю за діяльністю адміністраторів є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

1)саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3)річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4)здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6)поширення позитивної інформації про заклад;

7)створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8)застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

1)цілеспрямованість та саморозвиток;

2)компетентність;

3)динамічність та самокритичність;

4)управлінська етика;

5)прогностичність та аналітичність;

6)креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

XVII. Планування освітньої діяльності: Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

XVIII.Інформаційна система для ефективного управління закладом

Роботу інформаційної системи ліцею забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервісWi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті школи та на сторінках соціальних мереж закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється. Відповідальний за впровадження та виконання заступники директора школи з навчально-виховної роботи та виховної роботи.

XIX.Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн ліцею створюється на таких принципах:

1)рівність і доступність використання;

2)гнучкість використання;

3)просте та зручне використання;

4)сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

5)низький рівень фізичних зусиль;

6)наявність необхідного розміру і простору.

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНО педагогічною радою Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 протокол № ___ від «___» ____________ 20___ р. Голова педагогічної ради __________ О.Ф.ГАЛКО
ЗАТВЕРДЖЕНО та уведено в дію наказом директора школи від « ___» _______ 20___ р. №____

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ МАРГАНЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №12 МАРГАНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про дотримання академічної доброчесності (далі - Положення) Марганецької загальноосвітньої школи I – III ступенів №12 Марганецької міської ради Дніпропетровської області (далі - школа) встановлює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування у відносинах між учасниками освітнього процесу, а саме: педагогічними працівниками, здобувачами освіти та їх батьками чи особами, які їх заміняють.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», Законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного кодексу України, статуту школи, Правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.

1.3. Метою даного Положення є дотримання високих професійних стандартів в освітній сфері, забезпечення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення довіри до результатів навчання, а також зростання авторитету школи.

1.4. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків чи осіб, які їх заміняють) та співробітників школи.

2. ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

2.1. Академічна доброчесність-це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п.4 Закону України «Про освіту» вважається:

· Академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

· Самоплагіат- оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.

· Фабрикація– вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

· Фальсифікація– свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

· Списування– виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).

· Обман– надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

· Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

· Зловживання впливом– пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

· Необ’єктивне оцінювання– свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Академічна доброчесність впроваджується через систему принципів: законності, професіоналізму, чесності, взаємоповаги, ввічливості, справедливості, відповідальності, прозорості, толерантності.

2.4. Кожен член шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадянську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

2.5. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор школи або особа за його дорученням.

2.6. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

3.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Академічна доброчесність забезпечується:

3.1. Усіма співробітниками та учасниками освітнього процесу школи шляхом:

3.1.1. Уникнення провокування дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями.

3.1.2. Дотримання норм Конституції України.

3.1.3. Дотримання Статуту школи та Правил внутрішнього розпорядку.

3.1.4. Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти та загальної середньої освіти.

3.1.5. Збереження, поліпшення та раціонального використання навчально – матеріальної бази школи.

3.1.6. Культури зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу.

3.1.7. Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних, які мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації школи загалом.

3.1.8. Надання достовірної інформації.

3.1.9. Негайного повідомлення адміністрації закладу у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

3.1.10.Відповідальності за порушення академічної доброчесності.

3.2. Педагогічними працівниками шляхом:

3.2.1.Якісного, вчасного та результативного виконання своїх функціональних обов’язків.

3.2.2. Дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.

3.2.3. Обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення.

3.2.4.Незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

3.2.5. Підвищення своєї кваліфікації шляхом саморозвитку і самовдосконалення, а також вчасного проходження відповідно до вимог законодавства курсової підготовки.

3.2.6. Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт, тощо.

3.2.7. Надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти.

3.2.8. Об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

3.2.9. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти.

3.2.10. Інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

3.2.11.Не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян.

3.3. Здобувачами загальної середньої освіти шляхом:

3.3.1. Поваги до педагогічних працівників.

3.3.2. Поваги честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від власних переконань.

3.3.3. Присутності на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

3.3.4. Самостійного виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

3.3.5. Подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами.

3.3.6. Використанням у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірених і достовірних джерел інформації та грамотного посилання на них.

3.3.7 Не припустимості пропонування хабаря за отримання будь-яких переваг у навчальній або дослідницькій діяльності, у тому числі з метою зміни отриманої академічної оцінки.

3.4. Батьками здобувачів загальної середньої освіти або особами, які їх заміняють, шляхом:

3.4.1.Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, вчителів та інших людей.

3.4.2. Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.

3.4.3. Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.

3.4.4. Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку.

3.4.5. Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

3.5. Неприйнятним для всіх учасників шкільної спільноти є:

3.5.1. Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.

3.5.2. Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання документів.

3.5.3. Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.

3.5.4. Використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.

3.5.5. Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління у тому числі і електронних сигарет, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.

3.5.6. Пронесення зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

4. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

4.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

4.3. Заступник директора школи, який відповідає за методичну роботу:

· Забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

· Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

4.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування, тощо).

5.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

5.1. Відмова у встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання.

5.2. Позбавлення раніше встановленої категорії.

5.3. Позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

5.4. Повторне проходження здобувачами освіти оцінювання чи не зарахування результатів самостійних, контрольних робіт, іспитів, тощо.

5.5. У разі списування під час конкурсів, I етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади робота учасника анулюється. У разі повторних випадків учасник не допускається до участі в інших конкурсах, олімпіадах.

6. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія) – це незалежний орган, що діє у школі з метою забезпечення моніторингу дотримання членами шкільної спільноти морально-етичних та правових норм цього Положення.

6.2. До складу Комісії входять представники Ради школи, учнівського самоврядування та педагогічного колективу.

Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

6.3. Комісія має такі повноваження:

· Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

· Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.

· Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.

· Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

· Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.

· Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

6.4. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

6.5. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови Комісії є вирішальним.

6.6. За результатами засідання Комісії складається протокол. Який підписує голова (в разі його відсутності - заступник) та секретар.

7. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

7.2. Положення про академічну доброчесність Марганецької загальноосвітньої школи I – III ступенів №12 затверджується педагогічною радою школи та вводиться в дію наказом директора.

7.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.

Кiлькiсть переглядiв: 74

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Новини

Календар

Попередня Квітень 2021 Наступна
ПВСЧПСН
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930