• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Музеї школи

/Files/images/Т.П..JPGЗ 2005 року педагогічний та учнівський колективи загальноосвітньої середньої школи № 12 м. Марганець Дніпропетровської області працюють у рамках обласного експерименту за темою «Створення системи саморозвитку та самореалізації особистості на ідеях педагогіки життєтворчості», головним завданням якого стало формування духовного розвиненої творчої особистості. Результатом багаторічної клопітної роботи в цьому напрямку є створення в школі у 2009-2010 навчальному році культурно-освітнього центру «Соняшник».

Душею центру став шкільний етнографічний музей. Світло й затишно тут у будь-яку пору року. Мабуть, саме тому дуже рідко називають це приміщення просто музеєм. Частіше кажуть: «Світлиця».

/Files/images/_MG_8893.JPG

Заходячи сюди, одразу поринаєш у дивовижний світ народного побуту України. Тут і вишиті сорочки, і рушники, свитки й керсетки, хустки й спідниці, керамічний посуд і народні іграшки, прялки й праски, і навіть справжній ткацький станок.

Юні екскурсоводи, проводячи оглядові й тематичні екскурсії, залюбки розказують відвідувачам про хатні обереги, про давні традиції й звичаї.

На базі музею вже багато років працюють гуртки та клуби, у яких малеча опановує ази декоративно-вжиткового мистецтва, зокрема вишивки, писанкарства, петриківського розпису. Зусиллями членів клубу «Писанкарочка» в музеї оформлено експозиційні розділи «Символіка традиційної української писанки» та «Територіальні особливості українських писанок».

/Files/images/_MG_8910.JPG

Серед експонатів – роботи юних писанкарів, переможців обласних конкурсів на кращого юного майстра народних ремесел Драч Ірини, Шелест Ольги, Серьогіної Вікторії, а також лауреатів обласної премії «Обдаровані діти – надія України» Ульвак Тетяна та Колпак Олени.

У оформленні музею взяли активну участь і члени клубу «Калинонька». Юні художники розмалювали піч у «Світлиці», зібрали матеріал про майстрів петриківського розпису, а після триденного перебування на екскурсії в с. Петриківка створили в школі постійнодіючу виставку декоративного розпису. І тепер пишно цвітуть на мальовках Писаної Анни, Скирти Ольги (до речі, переможиці Всеукраїнського конкурсу «Весняні візерунки»), Воробйової Катерини та Бобровської Тетяни кетяги калини, кучерявіють «цибульки», зігріваючи душі всіх, хто завітав до культурно-освітнього центру «Соняшник».

/Files/images/DSC04990.JPGУ жовтні 2010-2011 навчального року серед експонатів з’явились і ляльки – мотанки. Під керівництвом Лазданової І.Ю., котра працює в Центрі-комплексі позашкільної роботи нашого міста, члени шкільного дитячого об’єднання підготувались до українсько-польської виставки народної іграшки. Переможці отримали нагороди, а їхні роботи – ляльки-травниці, ляльки-зернівки, ляльки-ведунки та інші – оберігають музейну тишу.

У «Світлиці» проводяться відкриті виховні заходи різноманітних шкільних гуртків, уроки народознавства, класні години. Так юні історики-краєзнавці під керівництвом Байбуріна Р.М. захоплено розповіли ровесникам про сім чудес Дніпропетровщини.

Члени клубу «Умілі руки» разом зі своїм наставником Черевком І.І. не лише оформили виставку «Традиційні народні промисли», а й підготували цікаві повідомлення про народних умільців України.

Разом з учителями російської мови та літератури Скиртою О.І. та Ніколаєвою Є.Д. учні подорожували пам’ятними місцями України, пов’язаними з іменами О.С.Пушкіна та О.В.Гоголя.

«Козацькому роду нема переводу». Таку назву мав усний журнал, підготовлений учителем фізичного виховання Грачовою Т.П. та учнями 11-А класу.

Тут, серед хатніх оберегів, проходять і теплі зустрічі юних поетів та журналістів школи з письменниками рідного краю.

Та чи не найцікавіше бувати у «Світлиці» в День святого Миколая та на різдвяні й новорічні свята.

Традиційно в ці дні тут слухняні дітки отримують від Чудотворця цукерки, а нечеми – різочки, лунають колядки, щедрівки, «водиться коза», сиплеться зерно на домоткані рушники та рядна…

За цим гамором ніби спостерігає Божа Мати, образ якої звичайно ж на найпочеснішому місці – покуті. Радіючи за людей, вона ще ніжніше обіймає свого Сина. Радіють разом із нею й великодні птахи-обереги, і солом’яний «павук». Кружляючи в повітрі біля образу Спасителя, вони, здається, промовляють до нас невмирущими словами поета Василя Симоненка:

У океані рідного народу

обирай духовні острови.

Ми дуже пишаємося тим, що маємо можливість щодня поринати в неповторний світ мистецтва та побуту рідного краю, ще й ще раз усвідомлювати: ми – українці!

Свої щирі почуття, що хвилюють наші серця під час перебування у «Світлиці», ми спробували висловити в поетичних рядках, які пропонуємо Вам прочитати.

Духовні скарби народу

Двері відчиня «Світлиця»,

Наче діва білолиця,

У сорочці-вишиванці

Розкрива обійми вранці.

То ж заходьте, не лініться

Та гарненько придивіться.

Справа, зразу біля входу,

Піч стоїть широка.

Поруч – скриня. Не велика,

Та важка нівроку.

На печі вмостились зручно

Горщики-близнята,

Є і сито, і сільничка,

Глечиків багато…

Всіх дивує у музеї

Скриня з верболозу,

Та ще лапті чудернацькі,

Сплетені з рогозу.

У колисці з верболозу

Малят колисали,

Майже завжди квіти хмелю

У подушку клали.

Зберігали диво – птахи

Спокій немовляти,

І рушник завжди з любов’ю

Вишивала мати.

Коло сина традиційно

Сопілочку клали,

А для донечки матуся

Лялечку мотала.

Кожна добра господиня

В хаті прялку мала,

Тому їх уже аж вісім

В «Світлиці» зібралось.

Можем з гордістю сказати:

Станок ткацький маєм,

І про те, як він працює,

Достеменно знаєм.

Розділ «Іграшка народна»

Любить вся малеча,

Бо як в свищики подують

– Аж в долоні плещуть.

Іграшки в нас керамічні

Із соломи, з тіста…

Не шкідливі для здоров’я,

Бо природні, чисті!

Ляльки – мотанки в музеї

Теж красиві дуже

Та вони ще й обереги

Знай це, юний друже.

Про добробут ваш подбає

Мотанка «Зернушка»,

Своїм виглядом зігрієІ серце, і душу.

По життю вас поведе

Мотанка «Ведунка»,

І здійсниться усе добре,

Що спаде на думку.

/Files/images/DSC04986.JPG«Подорожницю» з собою

Ви візьміть в дорогу,

І тоді у вас не буде

Ні бід, ні тривоги.

В «Ляльки щастя» коса довга

Й черевички файні,

/Files/images/DSC04987.JPGРадим всім таку красуню

Придбати негайно.

Писанки – це обереги

Від всякого лиха.

Їх і пишу, коли в хаті

Усе мирно й тихо.

Знаки є на них солярні,

Тваринні, квіткові…

Є складні, а є простенькі,

Всі такі чудові.

«Берегиня», «сонце», «сігма»

«Безконечник», «ружа»…

Серед тих, хто все це бачить,

Не бува байдужих.

Побувавши у «Світлиці»,

Це ми добре знаєм,

Не забудете ніколи

Вже ви «Сонцеграю».

А над покуттю літають

Птахи великодні

Їх із писанок робили

Колись і сьогодні.

Серед юних писанкарок

Є такі майстрині,

Яких добре знають в місті

Й у всій Україні.

/Files/images/2011-10-26 14-39-52_0002.jpgПобували в Петриківці

Наші краєзнавці –

Вчились там робить кошачки,

Малювати пальцем.

І тепер на стінах школи

Розцвітають пишно

/Files/images/2011-10-26 14-42-18_0004.jpgКучерявки і цибульки,

Петриківські вишні.

Творчий шлях ми дослідили

Панка, Соколенка,

Хоч робити, скажем чесно,

Це не так вже й легко.

Біле поле полотняне

Рушником барвистим стало,

Бо його майстрині наші

Із любов’ю вишивали

Щоб старий рушник «ожив»

Й міг заговорити,

Його треба у музеї

Вміло розмістити.

Врахувати слід орнамент,

Кольорову гаму,

І щоб він гармонував

З іншими речами.

В цій кімнаті не буває

Музейної тиші:

Ті співають, ті малюють,

Інші – пишуть вірші

Як і в справжньому музеї

Тут екскурсоводи

Вам розкажуть все про побут,

Звичаї народні.

Про ці звичаї не лише

Із книжок ми знаєм:

В експозиціях фольклорних

Обряди вивчаєм.

Часто свята тут проводять,

Ранки, вікторини,

І уроки тематичні,

Й виховні години.

Колядують тут, щедрують,

Зерням посипають,

І святого Миколая

Радісно вітають.

Якщо хочете відчути

Серцем Україну -

В наш музей Ви завітайте

Хоча б на хвилину!

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАЛА КОЛПАК ТАМАРА ПЕТРІВНА, ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР МАРГАНЕЦЬКОГО ЛІЦЕЮ №12

Кiлькiсть переглядiв: 2040

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.